Календар
Місяць, синодичний місяць, період, протягом якого змінюються всі видимі фази Місяця, триває в середньому приблизно 29,5306 доби.
Рік, тропічний рік, період, протягом якого Сонце переміщується від Північного тропіка до Південного і назад, і відповідно змінюються пори року, триває приблизно 365,2422 доби.
Коли ми записуємо дату трьома числами: рік окремо, місяць окремо, день окремо,— то чинимо дуже мудро, бо співвідношення між цими одиницями часу криві й нецілі. Хороші раціональні наближення: з кожних 17 місяців — 9 по 30 діб і 8 по 29 (або ще точніше, з 49 — 26 по 30 і 23 по 29 діб), з кожних 19 років — 12 по 12 місяців і 7 по 13 місяців, з кожних 33 років — 25 по 365 і 8 по 366 діб.
Та на жаль на цьому місці наша мудрість кінчається і ми відмовляємось пам'ятати так багато цифр і вигадуємо замість них якісь інші.
Спрощення починається з того, що з року к чорту (лисому та рогатому) викидається тринадцятий місяць.
Рік виходить красивий, круглий, симетричний, з рівним (якщо місяці тривалістю від 28 до 31 доби можна назвати рівними) поділом на триместри, квадриместри і семестри. Але з тривалостями трохи щось не те. В ісламській версії акуратно зберігаються істинні астрономічні місяці. Але рік (трохи менш як) на одинадцять днів коротший за тропічний, так що дати швидко зсуваються сезонами. Особливо нелегко мусульманам в Рамадан, що випадає на полярний день. Взагалі за полярним колом дотримуватись релігійних часових регламентів — не добра ідея: яка може бути акуратність п'ятиразових щоденних намазів, коли Сонце то місяцями сходить — ніяк не зійде, то місяцями не заходить! Мусульманину краще жити в теплих краях.
У юліанському календарі з тривалістю року теж не все гаразд, хоча зсув не такий стрімкий, менше доби на сторіччя. Григоріанський календар нарешті дає дуже точну середню тривалість року. Але якою ціною! Місяць 30 днів, місяць 31 день (і ще з якогось дива лютий по 28 чи 29 днів). І до чого тут Місяць?!
Ні до чого. А от до Пасхи Місяць стосунок таки має. Християнська традиція визначає 12 великих свят (знову це красиве число, ні, якщо і сам Великдень рахувати, то таки 13!) 9 з них припадають на різні фіксовані дати, а от 3 прив'язані до Великодня. Великдень — це коли? Дуже просто: перша неділя після першого повного місяця після весняного рівнодення. У цьому визначенні містяться усі три неспіввідносні одиниці часу: дні тижня, місяці, чи то пак Місяці з повнями, і роки з рівноденнями.
За юліанським календарем все настільки просто, що рахується на пальцях (Буквально на пальцях! Гугліть вруціліто!). Щороку дні тижня зсуваються на один, що 4 роки — на два. 28 років — повний цикл. А 19 років — це досить рівно 235 місяців (у році 12+7/19 місяця, пам'ятаєте?), отож на кожні 19 років розклад Місяця той самий. В одну табличку виписуємо відповідність днів тижня календарним датам на 28 років, в другу — дату першої весняної повні на 19 років. Пасхалії на віки вічні готові!
Але ж юліанський рік, хоч і помаленьку, та пливе, сунучи Великдень з весни у літо. А ще потрудіться підвести очі до неба — побачте, що він випадає зовсім не на повний місяць, а на останню чверть.
Григоріанська реформа календаря була покликана виправити ці невідповідності. Звичайно кажуть, що григоріанський рік точніший за юліанський, але істинна суть реформи папи Григорія XIII саме в точності визначення дати Пасхи — коригується розрахункова тривалість як року (скасування трьох високосних років за 400 років), так і синодичного місяця (розклад фаз Місяця зсувається на день пізніше що 300 років).
Крім юліанського і григоріанського є ще новоюліанський календар, який приймає корекцію тривалості року — скасування 7 високосних років що 9 століть (не так, як в григоріанському, втім, в найближчі 780 років розбіжностей між ними бути не повинно), — але не приймає жодних корекцій до розрахунку пасхалій на пальцях. 28, 19, амінь!
Чи не слушніше було б таки узгодити календар з астрономічними спостереженнями? Не все так однозначно. Скажімо, повний Місяць 21 березня — це вже великодній, чи треба зачекати ще цілий місяць (особливо, коли взяти до уваги, що рівнодення настає вже 20 березня, а не 3 квітня)? Якщо Сонце, Земля і Місяць вишикувались в одну лінію, але Сонце десь тут↑↑, а Місяць у цю мить десь там↓↓, не над нашим боком Землі, чи повинні ми дочекатись, поки Місяць зійде, щоб зафіксувати факт повні? Якщо в одній місцевості Великодня неділя, а в іншій вже понеділок чи ще субота, чи значить це, що там Великдень може бути не на кілька годин, а аж на тиждень раніше чи пізніше? Що таке взагалі «неділя»? вона починається рівно опівночі? за яким часом — за місцевим чи за поясним? чи може, за раднаркомдектретним? і за середнім часом (коли годинник з рівномірним ходом покаже), чи за істинним (коли Сонце нерівномірним ходом меридіан перетне)?
Ще про точність. Рівнодення — це що, коли день має таку саму тривалість, як ніч? Потрудіться зазирнути в календарик, де вказано час сходу і заходу Сонця (або ще гірше: повизирайте на небо), і переконайтесь, що час від сходу до заходу дорівнює часу від заходу до сходу десь так 17 березня. А ніяк не 21-го, коли день вже помітно довший за ніч! Річ у тім, що день взагалі в середньому довший за ніч. По-перше, моменти сходу і заходу стосуються верхнього краю Сонця, а не середини, а по-друге, атмосфера Землі — це ніби лінза, що дає змогу зазирнути за горизонт, те, що ми бачимо як небесну півсферу в 180 градусів, насправді є аж 181 градусом :) А як вилізти високо — то ще більше!! Те, що в астрономії називають рівноденням — це перетин центром Сонця площини земного екватора, якось так, а не рівна тривалість дня і ночі по всій Землі. Назва сонцестояння говорить сама за себе — нічого особливого в цей період не відбувається, тривалість дня і ночі змінюється потрішечку непомітно. Якщо ви чули легенду про якусь печеру, яка освітлюється лише в один день року, коли Сонце підіймається найвище і його промінь потрапляє в якийсь там отвір, — то мабуть брехня, пардон, перебільшення, скоріш за все те чудесне явище можна спостерігати кілька днів поспіль. Схилення Сонця у сонцестояння змінюється на долі мінути на добу, тоді як само світило є аж пів градуса завбільшки!
Так що таке. Практично важко помітити навіть кілька десь загублених днів, але в масштабі століть неврахування якихось хвилин суне Великдень з весняного свята на літнє. Або навпаки, серед зими прилетіла ластівочка.
Рік, тропічний рік, період, протягом якого Сонце переміщується від Північного тропіка до Південного і назад, і відповідно змінюються пори року, триває приблизно 365,2422 доби.
Коли ми записуємо дату трьома числами: рік окремо, місяць окремо, день окремо,— то чинимо дуже мудро, бо співвідношення між цими одиницями часу криві й нецілі. Хороші раціональні наближення: з кожних 17 місяців — 9 по 30 діб і 8 по 29 (або ще точніше, з 49 — 26 по 30 і 23 по 29 діб), з кожних 19 років — 12 по 12 місяців і 7 по 13 місяців, з кожних 33 років — 25 по 365 і 8 по 366 діб.
Та на жаль на цьому місці наша мудрість кінчається і ми відмовляємось пам'ятати так багато цифр і вигадуємо замість них якісь інші.
Спрощення починається з того, що з року к чорту (лисому та рогатому) викидається тринадцятий місяць.
Рік виходить красивий, круглий, симетричний, з рівним (якщо місяці тривалістю від 28 до 31 доби можна назвати рівними) поділом на триместри, квадриместри і семестри. Але з тривалостями трохи щось не те. В ісламській версії акуратно зберігаються істинні астрономічні місяці. Але рік (трохи менш як) на одинадцять днів коротший за тропічний, так що дати швидко зсуваються сезонами. Особливо нелегко мусульманам в Рамадан, що випадає на полярний день. Взагалі за полярним колом дотримуватись релігійних часових регламентів — не добра ідея: яка може бути акуратність п'ятиразових щоденних намазів, коли Сонце то місяцями сходить — ніяк не зійде, то місяцями не заходить! Мусульманину краще жити в теплих краях.
У юліанському календарі з тривалістю року теж не все гаразд, хоча зсув не такий стрімкий, менше доби на сторіччя. Григоріанський календар нарешті дає дуже точну середню тривалість року. Але якою ціною! Місяць 30 днів, місяць 31 день (і ще з якогось дива лютий по 28 чи 29 днів). І до чого тут Місяць?!
Ні до чого. А от до Пасхи Місяць стосунок таки має. Християнська традиція визначає 12 великих свят (знову це красиве число, ні, якщо і сам Великдень рахувати, то таки 13!) 9 з них припадають на різні фіксовані дати, а от 3 прив'язані до Великодня. Великдень — це коли? Дуже просто: перша неділя після першого повного місяця після весняного рівнодення. У цьому визначенні містяться усі три неспіввідносні одиниці часу: дні тижня, місяці, чи то пак Місяці з повнями, і роки з рівноденнями.
За юліанським календарем все настільки просто, що рахується на пальцях (Буквально на пальцях! Гугліть вруціліто!). Щороку дні тижня зсуваються на один, що 4 роки — на два. 28 років — повний цикл. А 19 років — це досить рівно 235 місяців (у році 12+7/19 місяця, пам'ятаєте?), отож на кожні 19 років розклад Місяця той самий. В одну табличку виписуємо відповідність днів тижня календарним датам на 28 років, в другу — дату першої весняної повні на 19 років. Пасхалії на віки вічні готові!
Але ж юліанський рік, хоч і помаленьку, та пливе, сунучи Великдень з весни у літо. А ще потрудіться підвести очі до неба — побачте, що він випадає зовсім не на повний місяць, а на останню чверть.
Григоріанська реформа календаря була покликана виправити ці невідповідності. Звичайно кажуть, що григоріанський рік точніший за юліанський, але істинна суть реформи папи Григорія XIII саме в точності визначення дати Пасхи — коригується розрахункова тривалість як року (скасування трьох високосних років за 400 років), так і синодичного місяця (розклад фаз Місяця зсувається на день пізніше що 300 років).
Крім юліанського і григоріанського є ще новоюліанський календар, який приймає корекцію тривалості року — скасування 7 високосних років що 9 століть (не так, як в григоріанському, втім, в найближчі 780 років розбіжностей між ними бути не повинно), — але не приймає жодних корекцій до розрахунку пасхалій на пальцях. 28, 19, амінь!
Чи не слушніше було б таки узгодити календар з астрономічними спостереженнями? Не все так однозначно. Скажімо, повний Місяць 21 березня — це вже великодній, чи треба зачекати ще цілий місяць (особливо, коли взяти до уваги, що рівнодення настає вже 20 березня, а не 3 квітня)? Якщо Сонце, Земля і Місяць вишикувались в одну лінію, але Сонце десь тут↑↑, а Місяць у цю мить десь там↓↓, не над нашим боком Землі, чи повинні ми дочекатись, поки Місяць зійде, щоб зафіксувати факт повні? Якщо в одній місцевості Великодня неділя, а в іншій вже понеділок чи ще субота, чи значить це, що там Великдень може бути не на кілька годин, а аж на тиждень раніше чи пізніше? Що таке взагалі «неділя»? вона починається рівно опівночі? за яким часом — за місцевим чи за поясним? чи може, за раднаркомдектретним? і за середнім часом (коли годинник з рівномірним ходом покаже), чи за істинним (коли Сонце нерівномірним ходом меридіан перетне)?
Ще про точність. Рівнодення — це що, коли день має таку саму тривалість, як ніч? Потрудіться зазирнути в календарик, де вказано час сходу і заходу Сонця (або ще гірше: повизирайте на небо), і переконайтесь, що час від сходу до заходу дорівнює часу від заходу до сходу десь так 17 березня. А ніяк не 21-го, коли день вже помітно довший за ніч! Річ у тім, що день взагалі в середньому довший за ніч. По-перше, моменти сходу і заходу стосуються верхнього краю Сонця, а не середини, а по-друге, атмосфера Землі — це ніби лінза, що дає змогу зазирнути за горизонт, те, що ми бачимо як небесну півсферу в 180 градусів, насправді є аж 181 градусом :) А як вилізти високо — то ще більше!! Те, що в астрономії називають рівноденням — це перетин центром Сонця площини земного екватора, якось так, а не рівна тривалість дня і ночі по всій Землі. Назва сонцестояння говорить сама за себе — нічого особливого в цей період не відбувається, тривалість дня і ночі змінюється потрішечку непомітно. Якщо ви чули легенду про якусь печеру, яка освітлюється лише в один день року, коли Сонце підіймається найвище і його промінь потрапляє в якийсь там отвір, — то мабуть брехня, пардон, перебільшення, скоріш за все те чудесне явище можна спостерігати кілька днів поспіль. Схилення Сонця у сонцестояння змінюється на долі мінути на добу, тоді як само світило є аж пів градуса завбільшки!
Так що таке. Практично важко помітити навіть кілька десь загублених днів, але в масштабі століть неврахування якихось хвилин суне Великдень з весняного свята на літнє. Або навпаки, серед зими прилетіла ластівочка.
Коментарі
Дописати коментар