Про алфавіт
Мені ото трапилось нагадування про те, що прізвище Соссюр починається на літеру Д, а Гумбольдт на Ф!
Уявіть собі бібліотеку. Як знайти в ній потрібну книжку? Дуже просто: усі полички впорядковані, усі книжки розставлені на свої місця за алфавітом. Алфавіт — це ж так просто і однозначно: спочатку А, потім Б, і ніяк не навпаки. Причому не треба навіть читати ім'я автора, розкладати його на літери, придивлятись до кожної, і розшукувати між ким і ким його поставити: на книжці є так званий авторський шифр — буква з цифрами, які прямо показують номер полички. У суворій алфавітній послідовності! Якщо в недорозвинутих закордонах такі шифри бібліотеки якось там самі собі вигадують, то у нас, в Совєтському Союзі, воно все стандартизовано віддавна.
Але совєтський стандарт — то, звісно, російський стандарт. Книги, бачте, бувають різними мовами. Автор той самий, а мови різні, отже ім'я автора по-різному написано. Що ж його на різні полички ставити? Ні. Один автор, один шифр, все дуже зручно придумано.
Те, що у нас використовувалось від сталінських часів — це авторські таблиці Хавкіної, розроблені для російської і адаптовані нею ж для української мови. Російський алфавіт — такий самий, як український, кирилиця ж. Так що там усе гармонізовано. Які проблеми?
Такий, та не такий.
От в яку позицію за алфавітом ви б поставили Езопа? Перша літера — Е. Далі дивимось в таблиці: Е35 — Еж... мало!.. ляляля... Е41 — Ежо, Е42 — Ез... тепліше!.. Е43 — Езо, це воно! Е44 — Еи, ні, перебір. Можна точніше! Е431 — Езон, Е432 — Езоп!! Е433 — Езор. Отже Е432! Езоп точно між Езон... і Езор... Ге!?
Ніт!!
Езоп, уявіть собі, між Еги, Егл з одного боку і Егм, Его з другого. Бо шифр у Езопа — Е297, а зовсім не Е432, як ми ото вишукали в алфавітному порядку!
Здогадались, що не так?
У російському алфавіті є дві різні літери Е і Э; Хавкіна дає окремий поділ кожної з них на тисячу цифрочок. Вони не завжди різні! У словах Петров (П305) і Петренко (П303) літера Е однакова (Петренка ніхто Пэтрэнком (П979) не пише). А Эзоп — не Езоп.
Але, нота бене, в українському виданні перша літера показана такою, яка вона є. Е29. Тобто між Д і Ж. Не Э29 між Щ і Ю. Якщо, звичайно, то не російськомовний Езоп. Якби було те, що по-російськи Е43, то по-українськи це було би Є43! Але тільки по-українськи. По-російськи воно і є Е43. Ну, і не забуваймо, що насправді грецьке ім'я Езопа починається на Альфу!!!
Ви ж розумієте, що я — в деяких документах Наталія, в деяких Наталя, в деяких Базь, в деяких — Ткаченко навіть, якщо хочете.
І розв'язок цієї проблеми «ну і дура, пишись однаково» є, на мою думку, не правильним. Це зовсім не ненормально, коли людина має декілька імен. Це не виняток, а правило, не баґ, а фіча.
Ще, уявіть собі, що правопис змінився і нам даровано нову літеру Ґ (це не важко уявити, це справді так і сталося!) І що, усі Ґалаґани побігли заміняти усі документи? Та кому воно треба, проблеми на рівному місці створювати! Краще перехреститися на Галагана, ніж задовбуватись усім доводити, що те прізвище не так пишеться. Та, власне, хто сказав, що воно так пишеться? Як можна дізнатися, як воно пишеться? Хіба воно не пишеться просто так, як завжди писалося?
Та ще річ у тім, що неможливо виправити щось заднім числом. Документи, що створюються — це нові документи, документи, що є — є такі, як вони є. Не треба намагатися переписувати історію, треба встановити зв'язки і відповідності.
А далі ж гірше! Бо децидизедижидиджиталізейшн жеж! Якщо люди за природою своєю розумні, й тямлять, що людям властиво помилятися, а всесвітові — змінюватися; то штучний інтелект не кращий за колектив ай-ті-баранів, що його створюють. Він тупо вимагає не минати ані титли! І хрін що потім виправиш.
Чи є у нас яке-небудь законодавство? Чи встановлено раз і на завжди той очевидний факт, що коли в совєтському свідоцтві про народження написано російською Александр, то треба розуміти, що українською той чоловік може називатися Олександром; чи встановлено, що треба кожного разу до того свідоцтва прикладати спеціальну довідку з бюро лінгвістичних експертиз з офіційним перекладом; чи встановлено, що треба спалити те свідоцтво, а виписати нове?
Які у нас є закони? Які у нас є стандарти?
Такі, що Езоп по алфавіту між Єгиптом і Єгором. Але це не точно.
PS Вже (2023) змінили алфавіт.
Уявіть собі бібліотеку. Як знайти в ній потрібну книжку? Дуже просто: усі полички впорядковані, усі книжки розставлені на свої місця за алфавітом. Алфавіт — це ж так просто і однозначно: спочатку А, потім Б, і ніяк не навпаки. Причому не треба навіть читати ім'я автора, розкладати його на літери, придивлятись до кожної, і розшукувати між ким і ким його поставити: на книжці є так званий авторський шифр — буква з цифрами, які прямо показують номер полички. У суворій алфавітній послідовності! Якщо в недорозвинутих закордонах такі шифри бібліотеки якось там самі собі вигадують, то у нас, в Совєтському Союзі, воно все стандартизовано віддавна.
Але совєтський стандарт — то, звісно, російський стандарт. Книги, бачте, бувають різними мовами. Автор той самий, а мови різні, отже ім'я автора по-різному написано. Що ж його на різні полички ставити? Ні. Один автор, один шифр, все дуже зручно придумано.
Те, що у нас використовувалось від сталінських часів — це авторські таблиці Хавкіної, розроблені для російської і адаптовані нею ж для української мови. Російський алфавіт — такий самий, як український, кирилиця ж. Так що там усе гармонізовано. Які проблеми?
Такий, та не такий.
От в яку позицію за алфавітом ви б поставили Езопа? Перша літера — Е. Далі дивимось в таблиці: Е35 — Еж... мало!.. ляляля... Е41 — Ежо, Е42 — Ез... тепліше!.. Е43 — Езо, це воно! Е44 — Еи, ні, перебір. Можна точніше! Е431 — Езон, Е432 — Езоп!! Е433 — Езор. Отже Е432! Езоп точно між Езон... і Езор... Ге!?
Ніт!!
Езоп, уявіть собі, між Еги, Егл з одного боку і Егм, Его з другого. Бо шифр у Езопа — Е297, а зовсім не Е432, як ми ото вишукали в алфавітному порядку!
Здогадались, що не так?
У російському алфавіті є дві різні літери Е і Э; Хавкіна дає окремий поділ кожної з них на тисячу цифрочок. Вони не завжди різні! У словах Петров (П305) і Петренко (П303) літера Е однакова (Петренка ніхто Пэтрэнком (П979) не пише). А Эзоп — не Езоп.
Але, нота бене, в українському виданні перша літера показана такою, яка вона є. Е29. Тобто між Д і Ж. Не Э29 між Щ і Ю. Якщо, звичайно, то не російськомовний Езоп. Якби було те, що по-російськи Е43, то по-українськи це було би Є43! Але тільки по-українськи. По-російськи воно і є Е43. Ну, і не забуваймо, що насправді грецьке ім'я Езопа починається на Альфу!!!
Ви ж розумієте, що я — в деяких документах Наталія, в деяких Наталя, в деяких Базь, в деяких — Ткаченко навіть, якщо хочете.
І розв'язок цієї проблеми «ну і дура, пишись однаково» є, на мою думку, не правильним. Це зовсім не ненормально, коли людина має декілька імен. Це не виняток, а правило, не баґ, а фіча.
Ще, уявіть собі, що правопис змінився і нам даровано нову літеру Ґ (це не важко уявити, це справді так і сталося!) І що, усі Ґалаґани побігли заміняти усі документи? Та кому воно треба, проблеми на рівному місці створювати! Краще перехреститися на Галагана, ніж задовбуватись усім доводити, що те прізвище не так пишеться. Та, власне, хто сказав, що воно так пишеться? Як можна дізнатися, як воно пишеться? Хіба воно не пишеться просто так, як завжди писалося?
Та ще річ у тім, що неможливо виправити щось заднім числом. Документи, що створюються — це нові документи, документи, що є — є такі, як вони є. Не треба намагатися переписувати історію, треба встановити зв'язки і відповідності.
А далі ж гірше! Бо децидизедижидиджиталізейшн жеж! Якщо люди за природою своєю розумні, й тямлять, що людям властиво помилятися, а всесвітові — змінюватися; то штучний інтелект не кращий за колектив ай-ті-баранів, що його створюють. Він тупо вимагає не минати ані титли! І хрін що потім виправиш.
Чи є у нас яке-небудь законодавство? Чи встановлено раз і на завжди той очевидний факт, що коли в совєтському свідоцтві про народження написано російською Александр, то треба розуміти, що українською той чоловік може називатися Олександром; чи встановлено, що треба кожного разу до того свідоцтва прикладати спеціальну довідку з бюро лінгвістичних експертиз з офіційним перекладом; чи встановлено, що треба спалити те свідоцтво, а виписати нове?
Які у нас є закони? Які у нас є стандарти?
Такі, що Езоп по алфавіту між Єгиптом і Єгором. Але це не точно.
PS Вже (2023) змінили алфавіт.
До речі https://www.youtube.com/watch?v=3bTuEzvBwMs
ВідповістиВидалити