Горіхи
Цієї ночі я збирала горіхи.
Горіхи збирають. Коли хочете побачити жлоба, мені ненависного, подивіться на людину, що рве волоські горіхи з дерева.
—Як ви дістаєте горіхи так високо? — За нас це робить вітер. — А коли вітру немає? — Неврожай.
А то — жлібство, рвати горіхи надзелень... Хіба на варення. А так вони впадуть самі, коли прийде час. Час збирати горіхи — осінній дощик. Дерево твердої породи має свою твердодерев’яну мудрість: скинути насіння на вологу землю. А ти бери і жри!
Але я таки збоченка. Чого б то збирати горіхи серед ночі? Як: поночі? Так склалося. Мала вільну хвилинку, дерево, і ноги. Ноги — це уночі замість очей. Адже ¿як узяти горішок, коли його не бачиш? Дуже просто: підходиш до дерева, наступаєш на горішок, нахиляєшся, підбираєш, підходиш, наступаєш, нахиляєшся, підбираєш, підходиш, наступаєш, нахиляєшся, підбираєш... Робити це вдень, чи вночі — однаково, під опалим листям не видно. Але я таки збоченка. Чого б то товктися під горіхом серед ночі... та ще й у дощ?
Горіхи збирають. Коли хочете побачити жлоба, мені ненависного, подивіться на людину, що рве волоські горіхи з дерева.
—Як ви дістаєте горіхи так високо? — За нас це робить вітер. — А коли вітру немає? — Неврожай.
А то — жлібство, рвати горіхи надзелень... Хіба на варення. А так вони впадуть самі, коли прийде час. Час збирати горіхи — осінній дощик. Дерево твердої породи має свою твердодерев’яну мудрість: скинути насіння на вологу землю. А ти бери і жри!
Але я таки збоченка. Чого б то збирати горіхи серед ночі? Як: поночі? Так склалося. Мала вільну хвилинку, дерево, і ноги. Ноги — це уночі замість очей. Адже ¿як узяти горішок, коли його не бачиш? Дуже просто: підходиш до дерева, наступаєш на горішок, нахиляєшся, підбираєш, підходиш, наступаєш, нахиляєшся, підбираєш, підходиш, наступаєш, нахиляєшся, підбираєш... Робити це вдень, чи вночі — однаково, під опалим листям не видно. Але я таки збоченка. Чого б то товктися під горіхом серед ночі... та ще й у дощ?
Коментарі
Дописати коментар