Кросна

Поточний стан: будую кросенця. Помаленьку. Якби я знала, що роблю, то вже б давно зробила. А так — я думаю.
Ось таке начиння. В клясичному варіянті ця штука вив’язується з ниток: верхня нитка з петелькою, нижня нитка з петелькою, посередині петелька проходить крізь петельку. І так стонадцять раз. Конструкція з дроту здається надійніше. Але теж шмат мороки: петелька в петельці, якщо дріт просто скрутити, то нитка основи буде застрягати між його витками. Може, спробую і з дроту накрутить. Ідеальна конструкція — гладеньке колечко на розтяжках. І де його взяти, і як його присобачити? - виникають питання.
Отже, я пробую варіянт більш доступний (в мою епоху) — полімерна стрічка. (Там є магнітний шар з порнографічним відеозаписом, ги! Брешу, насправді це стрічка не з відеомагнітофона. Але майже!) Надовбала в ній дірочок, натягла на шпиці. І що ми бачимо? Через похибки в розмірах лише найкоротша петля буде натягнутою, решта повигиналися. Чи можемо ми натягнути кожну петельку? Так, але для цього, по-перше, треба розширити отвір, яким стрічка надівається на шпицю, забезпечивши регулювальну щілину, а по-друге, натикати між петлями стрічки натяжних клинців.
Ліньки.