Сортування за алфавітом на стародавній машині

Технічно-історичне. Пишеться (у полоненого на другій світовій війні американцями німця), що серед довідників для розвідників їхніх були алфавітні списки імен (за телефонною книгою) і географічних назв (газетири), відсортовані в інверсійно-алфавітному порядку голлеритами (комп’ютери тодішні, aka Ай-Бі-Ем (той самий)). Так от, я не мала анінайменшого уявлення про те, що існували якісь машини для сортування текстових даних.

А розгадка проста: «Оскільки літери алфавіту кодуються двома отворами, алфавітне сортування потребує двох проходів: кожен стовпчик спочатку сортується в числовому порядку (A,J іде в кишеню 1, B,K,S — 2, C,L,T — 3 і т. д.), а потім попередньо відсортована колода збирається і сортується ще раз за зонами (літери від A до I потрапляють в кишеню 12, J-R — 11, S-Z — 0). Потім щітки пересуваються на наступну колонку і відбувається сортування за літерою в наступній позиції. Інший варіянт: літери від A до I сортуються за першим проходом, одночасно відокремлюються J-R і S-Z. Дві останні групи сортуються кожна окремо звичайним порядком і додаються до вже відсортованої колоди».
Між іншим, тодішній табулятор роздруковував на людський папір по 150 перфокарт на хвилину (1 картка — 1 рядок з 80 символів).