Виписала собі табличку відповідності між давніми і сучасними голосними. Всі оці загадкові чергування «вити—в’є—вінок—розвою», «сісти—сяде—сидить», «жене—гонить—ганяє». Яка є система? По-перше — три якісні ступені праіндоєвропейського аблауту, по друге — довгота, по-третє - монофтонгізація дифтонгів, по-четверте — деназалізація носових. І все. Так просто.
праіндоєвропейські | давньоруські | сучасні українські |
основні голосні |
e | є | е |
o | о | о |
напівголосні |
i | ь | не вимовляється, у попередньому складі е, о змінюється в і |
u | ъ |
довгі |
(з ларингалами?) |
eh | ѣ | і |
oh | а | а |
ih | и | и |
uh | ы | и, але з протезою (ву) може залишатися губний |
дифтонги |
(не перед голосним, бо тоді i, u утворює склад з наступним голосним) |
ei | и | и |
oi | ѣ | і |
eu | ю | ю |
ou | у | у |
носові (з m або n) |
en | ѧ | я |
on | ѫ | у |
з іншими голосними, можливо, також |
in | ѧ (?) | я, наприклад, десять < deḱm̥t (чи слід вважати, що m̥ це im?) |
un | ѫ (?) ы | и, наприклад, лико < lunHkom (або luHnkom, або ln̥Hkom) |
те саме про l̥, r̥ — можуть там бути вставні i, u чи e, o? |
or | оро | оро |
er | ере | ере |
ir | ри | ри |
ur | ри | ри |
Коментарі
Дописати коментар